Мем і меметика

Описана аналогія в книжці "Егоїстичний ген" Докінза просто підірвала мені мозок своєю аналогією розвитку культури і генетики.

Виклад у вікіпедії не дає тієї витонченості, з якою його підніс автор, і того враження, яке я собі від цього уявив. Варто зазначити, що до цього цей термін і розумів, і сприймав, і сприймав його я зовсім в іншому значенні.

Я спробую донести його. Уявіть собі все різноманіття флори і фауни. Усі кольори забарвлення тварин і різного різноманіття химерних форм рослин і всього живого. Усе це розвивалося як послідовність життєздатних генів, які перетворювалися на стабільну складову (т. зв. теорія ЕСС). Ну це, звісно, для тих, хто не належить до тих, хто уявляє, що це було створено за 7 днів дядьком із бородою, якого називають Богом.

Якісь види (як і донині) вимирали як нестабільні, якісь утворювалися в результаті мутацій. Якісь дуже примітивні, а якісь дуже складні. Примітивні при цьому хоч і виконують значно менше функцій, але не менш важливі в процесі утворення тих чи інших видів і їхнього симбіотичного існування.

А тепер уявіть собі інформацію як набір живих організмів. А щоб уявити складові цих організмів і потрібен термін - Мем. Є й наука, меметика, яку зараз вважають превдонаукою.

І на наступних кількох сторінках автор розгортає теорію про стабільність мемів, як про стабільність генів та їхніх мутацій. Описує чому комплексний мем про Бога, виражений у різних релігіях, є таким стабільним і таким, що розвивається. Чому низку мемів прямо названо аналогічно до природних, це вірус (грипу чи комп'ютерний).

Тож тепер подання інформації набуло живого вигляду для мене. Світ не буде колишнім...